- човгання
- —————————————————————————————чо́вганняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
човгання — я, с. Дія за знач. човгати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
обчовгуватися — уюся, уєшся, недок., обчо/вгатися, аюся, аєшся, док., розм. 1) тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.). || Зношуватися від човгання, тертя (про одяг, взуття). 2) тільки док. Зносити, збити на собі взуття … Український тлумачний словник
шам-шам — незм. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення тощо … Український тлумачний словник
шаркіт — коту, ч., розм. Звуки від човгання чим небудь по чомусь … Український тлумачний словник
шурхіт — хоту, ч. Глухий звук, шум від човгання, тертя чогось об що небудь; шерхіт … Український тлумачний словник
шуркання — іменник середнього роду човгання діал … Орфографічний словник української мови
шурґот — ґоту, ч. Вр. Човгання; глухий шум, викликаний ересуванням важких предметів … Словник лемківскої говірки